ГАЛАГАНИ – давній козацький рід,

Гнат Іванович Галаган

засновник якого – козак Іван Галагана з містечка Омельник (нині – село Кременчуцького району Полтавської області). Його син Гнат очолював компанійський  козацький полк у гетьмана Мазепи, разом з яким приєднався до Карла XII,  швидко зорієнтувався у розкладах і ще до Полтавської баталії перекинувся назад до Петра I. На доказ своєї відданості самодержцеві всеросійському здійснив вчинок, який назавжди наклав на нього «печатку Іуди» в українській історії: 14 травня 1709 року полк Гната Галагана спільно з військами російського полковника Петра Яковлєва розорив Стару Січ на Запоріжжі, яка підтримала Мазепу. Майже всі козаки, які знаходилися там – в основному немолоді, були вирізані, а тих, хто здався у полон, Галаган наказав посадити на кіл і пустити на плотах вниз по Дніпру.

     Подібне завзяття не могло бути не поміченим і не відміченим царем. Гнат Галаган отримав шукане – став чигиринським полковником. При цьому варто згадати, що полк в Україні в описуваний час означав не лише військову, але і основну адміністративно-територіальну одиницю. 

    Одночасно з Чигирином Галаган отримав величезну проблему – запорізькі козаки оголосили йому кревну помсту, почавши справжнє полювання на полковника. Переживши декілька замахів, Гнат Іванович виклопотав у Петра I переводу на Лівобережжя, де було більш спокійно. Благо, без господаря стояв такий ласий шматок, як Прилуцький полк. Так Галагани більш ніж на півтора століття стали повноправними господарями тутешніх країв.

Грігорій Гнатович Галаган

   Можливо, людиною Гнат Галаган був не дуже високих моральних засад, але господарником він виявився міцним: за часів його полковництва, так само як і при синові його – Григорії, Прилуки переживають, мабуть, найбільший розквіт у своїй історії.

З другої половини 18 століття Галагани поступово віддаляються від власне Прилук, зосередившись на облаштуванні маєтку у розміщеному за 37 кілометрів від міста селі Сокиринці (нині – Срібнянський район Чернігівської області). З цим місцем пов'язане ім'я найвідомішого і – за іронією долі – останнього (пережив свого єдиного сина) представника роду Галаганів – громадського діяча і мецената, засновника знаменитої Колегії Галагана в Києві – Григорія Павловича.