Портрет Олени Антонівни Галаган

 (?–1763), уродженої Тадріної (?), який є вдало виконаною копією з портрета, що знаходиться в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського. Портрет Олени Антонівни написано до ювілею її срібного весілля з чоловіком – Гнатом Галаганом (Гнат Галаган, прилуцький полковник, був другим чоловіком Олени Галаган,з яким вони прожили дуже щасливе подружнє життя. Першим її чоловіком був київським бурмістром Максим Александрович). Відомий історик О. Лазаревський з приводу нього відмічав: “Портрет жінки Галагана найкращий з відомих нам старовинних малоросійських портретів”.
У першу чергу слід відмітити чудову передачу живописцем психологічного стану портретованої: на перший погляд на ній нібито надіта маска спокою та врівноважості жінки. Однак під нею можна розгледіти сильну та вибагливу жінку із сумним поглядом. Можливо таке психологічне навантаження в зображенні слід пояснити ставленням суспільства до їхньої родини, особливо козацької старшини, після зради її чоловіка гетьману Івану Мазепі. Він виступив на боці Петра І, зруйнувавши Січ та знищивши прибічників опального гетьмана. Імовірно сааме цим пояснюється усамітнення їх сина Григорія Галагана після смерті матері – Олени Галаган.

     Одягнена пані Олена в типовий для її часу костюм заможної жінки: білу сорочку, поверх якої червоний жупан з чорним коміром, шия прикрашена перлами, вуха діамантами, на голові– високий кораблик. Ефектно вирішено колористичну гаму: контраст червоного, чорного та білого вдало підкреслює вроду жінки середнього віку та її характер. Можемо припустити, що одяг було обрано самим художником для більш вдалого розкриття образу  Олени Антонівни Галаган.