Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 4 июля 2013 г.

Горленко

Дмитро Горленко
В 17 столітті Прилуки  чітко асоціювалося з родом Горленків, засновник якого – полковник прилуцький Лазар Горленко – закінчив свої дні страшно: у 1687 роки підлеглі йому козаки підняли бунт проти утисків старшини і кинули свого предводителя у палаючу піч – живцем. «, а Лазаря Горленка да того жъ полка судью, бивъ, вкинули въ горячую печь и засыпали землею живыхъ, …». Син його – Дмитро – успадкувавши від батька полковницьку посаду і врахувавши, мабуть, сумну долю предка, став дуже шанованою в краю людиною. Але підвело політичне чуття – у 1708 році Дмитро Лазаревич зробив ставку на Івана Мазепу, став одним з його найближчих соратників і разом із старим гетьманом перейшов на бік шведського короля Карла XII, а після поразки шведів під Полтавою (1709 рік) – відправився в еміграцію.
 
     Проте після смерті Мазепи Горленко вступив у затяжний конфлікт з новим еміграційним гетьманом – Пилипом Орликом, унаслідок чого в 1714 році повернувся на батьківщину, прихопивши з собою і гетьманські клейноди. Остання обставина, очевидно, дозволила колишньому полковникові уникнути покарання, хоча колишніх регалій та положення Дмитро Горленко вже не повернув, тому помер він у безвісності – ні точної дати його смерті, ні місцерозташування могили ніхто не знає. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий