Общее·количество·просмотров·страницы

суббота, 7 сентября 2013 г.

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК

 
Хутір Тростянець виник дуже давно. Про нього згадується в літописі 1549 р. У 1839 р. І.М. Скоропадський, пристрасний колекціонер рослин, одержав спадщину
Тростянець з прилеглими землями. Це була розорена степова рівнина, пересічена
балками, яка приєднувалася до болотистої долини. По ній протікало джерело Тростянець. Найближчий ліс знаходився на відстані 610 км. Тут ріс дубовий гай. Частина дубів збереглася до нашого часу. До 1833 р. на хуторі були побудовані невеликий палац і
широкий маєток. В балках споруджені греблі і дамби. Створені штучні ставки площею більше 10 га Великий, Лебединий, Куциха і Безіменний. У 1834 році почалися перші посадки тополя каролинського, клена, липи, берези, дуба. З цього часу починається біографія Тростянецького парку, який створюється протягом XIX ст.
   У 1836 р. висаджуються групи і масиви дерев, на протилежному від маєтку боці Великого ставка. В цей час розбиваються алеї біля доріг, які ведуть від кордонів маєтку до садиби. Групові посадки чергуються з різними за величиною галявинами, лугова поверхня яких може служити прекрасним фоном для розміщення екзотичних рослин. Одночасно з розширенням парку за його межами утворюються гаї, в основному, із насаджень одного виду сосни, берези, дуба.  Посадка гаїв відіграла велику роль у житті парку, який виник у безлісній місцевості. Вони утворили послідовний перехід від степового ландшафту до паркового масиву, захистили його від вітрів, суховіїв.
   У 50-х рр. XIX ст. садівники із Петергофа брати Євстигнеєви розробили проектний
план парку. Паркові дороги підвели до найцікавіших дібров, маєтків. Найбільша прирізка
території відноситься до 60-х рр. XIX ст.; територія мала 2,6 тис. га. Приблизно в цей же час починається новий період у будівництві парку Скоропадським – було вирішено застосувати штучну обробку рельєфу і це було доручено садівнику К.Д. Шлінгліфу для створення в північно-західній частині парку гірського саду. Протягом двох років праця не давала результату, поки художником–пейзажистом не був намальований ескіз ландшафту з загостреними вершинами гір, які нагадували профіль Альп. За цим проектом проводилися подальші роботи щодо утворення “Швейцарії”. Територія гірського рельєфу послідовно збільшувалася. З 5 га виросла до 30 га. Протягом тринадцяти років (1866–1872 рр.) насипані гори висотою 30 м; Дідова, Ротонда, Сторожева, Мохната. Вони і зараз возвеличуються над територією парку. Гірська долина майже скрізь засаджена хвойними, серед яких виділяється можжевельник козацький, майже скрізь зеленою ковдрою накриті відкоси пагорбів. Земляні роботи проводилися майже
тридцять років. Дякуючи тому, що рослини висаджувалися відразу після насипки
пагорбів в рихлу землю, вони добре прижилися. Верхівки пагорбів були засаджені сосною
звичайною.
    Сьогодні деякі дерева дендропарку виросли в “Живі монументи”. Це “Ялина-цариця”, туя, “Шапка Мономаха”, кінський каштан. Існують дерева – гіганти, які досягають висоти сорока метрів, а є карликові – “Ялина - цариця” за сто років не змогла досягнути метрової висоти. При вході в “Швейцарію” дорогу пересікають два плакучих ясени надзвичайно красивої форми. Росте в парку каштан шароподібної форми, який має таку біологічну особливість, що один рік цвіте і дає плоди одна половина гілок, наступний – друга. Це прекрасний приклад того, як може бути організована демонстраційна зона сучасного великого ботанічного саду.
    Дуже багатий заповідник фауною. Тут налічуються десятки видів птахів, сотні видів комах. Колонія синьої чаплі нараховує понад сто гнізд. У ставках можна побачити ондатру і видру, зустрічаються лосі, косулі, вовки, дикі кабани, куниці, борсуки.
                             Лагойда С.М. аспірант Київського національного університету культури і мистецтв
                             ПЕРЛИНА ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК (уривки)


Комментариев нет:

Отправить комментарий