Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 1 ноября 2012 г.

Князі Корбут-Вишневецькі

      До 16 століття Варвинські землі мало заселені і більш схожі на дике поле і лісні хащі. Заселення Варви відновлено, коли вона відійшла у власність князів Вишневецьких.
    «1582 року Король польський Степан Баторій з метою зміцнення польсько-московського порубіжжя надав Варву, що на той час була державним поселенням, Князеві Олександру Вишневецькому. Проте місто було захоплене військами Московського царства і лише 1609 року Князь Михайло Вишневецький, брат Князя Олександра Вишневецького, заволодів Варвою силою зброї й приєднав її до володінь Князів Вишневецьких… Лише від того часу розпочався повноцінний розвиток міста. Тоді ж у Варві було зведено новий замок».



      Корбут–Вишневецькі - один з найбагатших родів Речі-Посполитої, рід, відомий відважними воїнами і державними діячами. Представник цього роду Дмитро Байда Вишневецький - перший Український Гетьман. Ярему (Іеремія, Єремія) Вишневецького поляки вважають спасителем Польщі, а українці - жорстоким катом, «Жахом Козачим». Князь Ярема Вишневецький – некоронований монарх - володів величезними землями, що включали в себе територію Полтавщини і Чернігівщини. Загалом І. Вишневецький володів на Лівобережній Україні 56 населеними пунктами. В поселеннях Вишневеччини за інвентарем 1647 р. нараховувалося 39610 господарств підданих.
      Найбільшим населеним пунктом були (Реєстр володінь князя Ієремії Вишневецького на Вишневеччині  1640-і рр.) місто Лубни-(22646/40). Великими поселеннями були: Лохвиця-(3325/35), Варва-(2037/21), Срібне-(1830/11), Сокиринці-(128/12) Пирятин-(11749/38), Ічня-(1494/3), Чернов (Чорнухи)-(944 /9). В Журавкі налічувалося 474 господарства / 16 колес млинарських.
          Прим. Цифри в дужках означають кількість господарств / колес млинарських.
   Держава князів Вишневецьких не поступалася багатьом тодішнім королівствам. Столицею цієї держави було місто Лубни з княжим палацом та замком. До наших днів від палацу збереглася лише база колони, прикрашена барельєфами із зображенням античних воїнів. В історичному романі «Князь Єремія Вишневецький» І. Нечуй-Левицькій так описує лубенський палац Вишневецького:

      « Він був схожий на лицарські німецькі замки, але був далеко просторніший. Знизу на другий етаж по обидва боки широкого балкона на колонах були пороблені некруті пологі широкі сходи. По тих сходах можна було вийти з садка просто на другий етаж. … На другому етажі була здорова зала через усей палац з узенькими та довгими готицькими вікнами. Закруглене склепіння, схожий на зігнутий листок паперу, було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду. З того листя визирали головки амурів з одутлуватими щоками. В декотрих амурів в роті стриміли дудки та сопілки. Повноперсі Венери неначе були закутані в виноградні паростки та в листя.
… По обидва боки залу стояли здорові статуї на подовжастих високих п’єдесталах з білого та рожевого мармуру. Ті статуї Єремія попривозив з Італії.
… Високі стільці та канапи були обтягнуті червоним та жовтим сап’яном з золотими гербами князів Вишневецьких. Скрізь були розстелені перські килими. Над вікнами висіли шовкові завіси. На баштах в невеличкі круглі віконця виглядали невеличкі гармати-гаківниці.»
      Подібно іншим власникам земель І. Вишневецький мав турбуватися про примноження людності у своїх маєтках. З цією метою він надавав поселенцям звичні «слободи» й слідкував, щоб вони не обкладалися додатковими повинностями поверх установлених княжими універсалами.  

Комментариев нет:

Отправить комментарий