Гуртом боротися легше

Валерій Зуб — відомий далеко за межами Чернігова хірург-онкогінеколог, завідувач поліклініки обласного онкодиспансеру, кандидат медичних наук, головний онколог міста, член Європейської та Міжнародної асоціації гінекологічних онкологів. Також — депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС.

 Нещодавно Валерій Олексійович повернувся з Праги, з міжнародного науково-практичного відеоконгресу, де розповідалося про різні лікувальні новації у галузі онкології.

— Валерію Олексійовичу, чи не говорилося на цьому медичному форумі, що лікарі впритул наблизилися до перемоги цієї страшної хвороби не одного століття?

 — Це був міжнародний конгрес радикальної хірургії в онкології. Проводиться він утретє. На форум приїздять найбільш відомі онкологи світу. До Праги прибуло більше 400 практикуючих лікарів з близько 60 країн. З Чернігова ми їздили на симпозіум з моїм колегою Юрієм Шенем. Також були онкологи з Києва, Одеси, Львова. Конгрес тим цікавий, що на нього приїхали практикуючі хірурги з основних онкологічних центрів світу, які диктують напрямок розвитку оперативної техніки в онкології. Було продемонстровано унікальні, дуже складні, але можливі (!) операції, які нині вже робляться в цих центрах. За кілька днів конференції її учасники змогли побачити десятки різноманітних операцій з коментарями лікарів. І ми могли порівняти свої можливості з, можна сказати, всепланетними досягненнями. Приємно було відзначити, що ми не розпочинаємо з нуля, а удосконалюємося.

— А що ж робиться у світі і як ми виглядаємо на цьому тлі?

 — У плані забезпечення новітньою апаратурою, обладнанням ми відстаємо від Європейських країн. Хоча в нашому онкодиспансері пацієнт може пройти професійне обстеження. Маємо суперсучасний комп’ютерний томограф, відеоендоскопічну апаратуру, кріоустановку, лапароскоп та гістероскоп, бронхоскоп. Уже кілька років поспіль проводимо мамографічне обстеження жінок. Є сучасний УЗД-апарат експертного класу. В онкодиспансері гарна лабораторна служба.

 Професор Ігор Гладчук з Одеси також виступав на Празькому конгресі. Це була єдина доповідь з України. Але вона показала, що у нас теж є серйозні досягнення. Ігор Зінов’євич якраз розповідав про лапароскопічні онкологічні оперативні втручання. Темою докладу став його власний досвід: він робив лапароскопічну операцію при раку шийки матки. Так ось, закордонні фахівці із величезним інтересом вислухали нашого медика, а потім після доповіді підходили і тиснули йому руку.

 До речі, більшість супероперацій, побачених у Празі, можемо виконати в Чернігові, і частину ми вже проводимо у себе в онкодиспансері: практикуємо різні розширені, комбіновані операції. Також — операції з наступною пластикою, коли на місце видаленої пухлини пересаджуються здорові тканини з інших ділянок тіла. Загалом, було чимало доповідей із Кореї, Японії, інших азійських країн. У них та у деяких європейських країнах є навіть методика, коли операції робляться за допомогою роботів.

— Поїздки на такі медичні форуми, безперечно, важливі. Адже онкологія сьогодні — одна з найскладніших хвороб…

 — Так, бо можна вчитися, зав’язувати контакти, обмінюватися досвідом. Скажімо, на конгресі обговорювалася можливість приїзду провідних зарубіжних хірургів до нас в Україну. Тоді на науково-практичну конференцію зібралося б багато лікарів з усіх регіонів України. А, скажімо, на базі столичного онкоцентру відомі хірурги могли б провести показові операції. Це, зрозуміло, дуже важливий аспект і практикуюча допомога.

— Валерію Олексійовичу, питання наївне, але коли нарешті ми вже почнемо без зайвих проблем перемагати онкологічні хвороби?

 — Маю сказати, що хворобу можна й сьогодні вилікувати остаточно, але на ранніх стадіях. Треба лишень вчасно звернутися до лікаря. Особливо це стосується гінекології, онкології шкіри, щитовидної залози. Хоча, не секрет, багато хто просто боїться цих хвороб. Мабуть, ми й досі не дуже обізнані й цивілізовані. Скажімо, за кордоном пацієнти, котрі живуть із пролікованою онкологією, говорять про це спокійно. Хоча 60% наших хворих нині також практично здорові. Але воліють мовчати про свою колишню недугу. От і виходить, що про летальні випадки знають усі. А про позитивні результати інформація приховується. Щодо універсальних ліків, чи то панацеї — навряд чи таке з’явиться найближчим часом. Препарати, звісно, для лікування є, але ж вони не дають стовідсоткового результату, та й коштують дорого.

 Тому в онкології насамперед треба дбати про попереджувальну медицину, профілактику та вчасне виявлення хвороби.

— У нас в області цьогоріч прийнято спеціальну Програму боротьби з онкологічними захворюваннями на 2012-2016 роки.

 — Програмою передбачено: забезпечити підвищення рівня поінформованості населення про ризики виникнення онкологічних захворювань; удосконалити порядок реєстрації хворих на рак; підвищити рівень виявлення злоякісних новоутворень в I-II стадії деяких локалізацій (молочна залоза, шийка матки) на 5%; знизити запущеність захворювань на рак на 5%; знизити смертність від злоякісних новоутворень на 5%; забезпечити надання спеціалізованої медичної та соціальної допомоги онкологічним хворим; знизити рівень смертності онкологічних хворих, які помирають протягом року після встановлення діагнозу, на 5%; створити систему надання симптоматичної допомоги онкохворим; зміцнити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я, що надають медичну та соціальну допомогу онкологічним хворим.

— На жаль, чимало наших громадян до лікарні калачем не заманиш. І справа не тільки в ментальності. Просто людина розуміє, що «коли грім уже вдарив», то потрібних коштів на лікування у неї не знайдеться. Тому краще нікуди не йти й нічого не знати… Чи немає можливості перевіряти таких «страхополохів» у якихось пересувних лабораторіях-кабінетах, розміщених, скажімо, у мікроавтобусах?

 — Це був би, мабуть, вихід… Бо навіть коли наші спеціалісти приїздять у район (а це ми робимо часто, за спеціальним графіком), то на прийом приходять, здебільшого, ті ж самі пацієнти. Якщо ж така пересувна лабораторія зупиниться в селі — сільському голові доведеться водити на обстеження народ мало не за руку. Думаю, краще на людей повинен впливати економічний фактор. От за кордоном є страховка. І людина, якщо вчасно проходить профілактичні медичні огляди, в разі настання захворювання лікується за рахунок страхових компаній, інакше — їй потрібно оплачувати своє лікування самостійно. Скажімо, в Японії, де спостерігалася висока захворюваність на рак шлунку, запровадили таку процедуру: коли людина через певний час не зробила скринінгової ендоскопії, її електронна картка, котра слугує пропуском на роботу, автоматично блокується. Мимоволі треба поспішати до лікарні.

— А яка онкологія найпоширеніша в нашій області?

 — У нас найбільше фіксується раку молочної залози, трахеї бронхів, також шлунку. Після Чорнобильської трагедії передбачали, що через 20-25 років буде великий стрибок цієї недуги, але такого не спостерігається. Хоча екологія впливає. Те, що ми їмо, п’ємо. Експерти ВОЗ давно говорять, що 40 відсотків хвороб можна попередити, якщо дотримуватися здорового способу життя.

— Ви родом з Варви. А там якраз великі проблеми з водою, потерпають люди. Звісно, ви як обласний депутат добре знаєте ситуацію. Є якісь зрушення?

 — Ми цим упритул займаємося. Це питання включено в середньострокову програму соціально-економічного розвитку Варвинського району на 2012-2015 роки. Згідно з цією програмою передбачається освоєння більше 3,7 млн. грн. для покращення питної води для жителів Варви.

— Завважила, що на столі у вас календар пам’яті Георгія Вороного. Ви як депутат допомогли реалізувати цей проект.

 — Видатний математик Георгій Вороний — мій земляк, родом з Варвинського району. Тому хіба можна було залишитися осторонь? До речі, торік я посприяв у виданні календаря про славетну історію стародавньої та сучасної Варвинщини. Це дуже гарний регіон, багатий на таланти у різних галузях, і люди мають про це знати.

                                                    Розмовляла Людмила ПАРХОМЕНКО. 2012