НЕСХОДОВСЬКИЙ ІВАН (7.9.1894, м. Варва Лохвицького пов. Полтавської губ. – після 21.7.1925).
Військовий; “вольноопределяющийся” лейб-гвардії Семенівського полку (1914),
прапорщик Окремого заамурського кордонного корпусу, штабс-ротмістр 56-ї
“Української” пішої дивізії російської армії, голова дивізійної Української
військової ради (червень – жовтень 1917), старшина кінного партизанського
загону ім. Яна Кармелюка (Кам’янець-Подільський пов., поч. 1918), полку охорони
(Київ, 1918), сотник кулеметної частини старшинського ім. гетьмана
Скоропадського полку, вартовий начальник охорони Експедиції заготівлі державних
паперів уряду УНР; військові звання – штабс-ротмістр (призначений на підвищення
у ротмістри), сотник Армії Української Держави, сотник Армії УНР.
Народився в козацькій родині. Закінчив
однокласну парафіяльну школу (1904), Подільську духовну школу (м. Київ, 1908,
за першим розрядом) та 4 класи Київської духовної семінарії. За своїм бажанням
кинув навчання в семінарії і поступив на агрономічний факультет Київського політехнічного
інституту ім. Олександра II.
1914 року за власним бажанням пішов у військо. Від жовтня 1914 р. служив у
Виборгу в кріпосній артилерії. Закінчив Оранієнбаумську військову школу
(грудень 1914 – 10.4.1915). Учасник бойових кампаній 1915 – 1917 років. 24
вересня 1915 року був тяжко поранений у голову (шрапнеллю) і контужений.
Учасник збройної боротьби проти більшовиків на Поділлі у складі кінного
партизанського загону ім. Яна Кармелюка (поч. 1918). Працю “Із спогадів про
повстання проти Гетьмана (25. XI.–
14. XII.1918)”
написав 1922 року.
Источник: Роман
Коваль "Багряні жнива Української революції"
Комментариев нет:
Отправить комментарий